- Ви маєте великий досвід роботи суддею. Як змінилось судочинство за період вашої роботи?
М.Ш. У 1994 році, коли я став суддею Ковпаківського районного суду міста Суми, процесуальні документи виготовлялись суддями від руки, а їхні копії - на друкарських машинках. Сьогодні сучасні технології дозволяють проводити судові засідання у режимі відеоконференції, тексти судових рішень розміщені в загальному доступі за винятком конфіденційної інформації, створюється єдина інформаційно-телекомунікаційна система. У нашому суді матеріали справ вже скануються і зберігаються у базах даних у вигляді цифрових файлів. Проте це все лише технічні засоби, покликані полегшити роботу та зробити її прозорішою. В цілому, хочу відмітити, що протягом всього цього часу впроваджувались реформи в організації роботи судової гілки влади, а останні суттєві зміни вступили в силу 15 грудня 2017 року, коли фактично було прийнято нове законодавство в адміністративному, цивільному та господарському процесах.
- Чому за кілька останніх років масово пішли «старі» судді? Що мотивує працювати далі, тих хто отримав право на відставку?
М.Ш. Краще запитати у них самих. Не можу коментувати їхні мотиви, це було їхнє право і вони скористалися ним.
-Ви працювали в різних юрисдикціях. Де найважче бути суддею, які особливості роботи?
М.Ш. Суддя має ставитися з відповідальністю до вирішення кожної справи незалежно від її юрисдикційної підсудності. З власного досвіду можу сказати, що найважче було приймати рішення у кримінальних справах стосовно неповнолітніх осіб, а також у справах про визначення, з ким із батьків проживатимуть малолітні діти.
-Неправомірне втручання в роботу судді та суду. Чи стикаєтесь з такими випадками? На якому етапі його було найменше? Що треба для дотримання незалежності?
М.Ш. Такі випадки були, навіть погрози на мою адресу лунали, однак, я знав, куди йшов працювати.
- Які риси доброчесного судді?
М.Ш. Суддя повинен бути чесним, відповідальним, здійснювати правосуддя, підкорюючись принципу верховенства права, бути об’єктивним і справедливим при вирішенні спорів. Я вважаю, що це основні риси, які характеризують доброчесного суддю.
- Сумський окружний адміністративний суд фактично почав роботу у 2008 році. З якими проблемами стикалась новостворена установа, звідки добирались кадри?
М.Ш. На початку утворення Сумського окружного адміністративного суду постало багато проблем, які потребували вирішення. Це були і кадрові питання, і приміщення для суду треба було шукати.Сьогодні штатна чисельність Сумського окружного адміністративного суду складає 82 працівника, з них 16 - судді. А починалось все 10 років тому, коли 15 травня 2008 року відбулась державна реєстрація суду. На початку колектив суду складався з чотирьох суддів Володимира Соколова, Сергія Бондаря, Руслана Мельнікова і мене. 3 червня 2008 року Головою Державної судової адміністрації України був затверджений перший штатний розпис Сумського окружного адміністративного суду у кількості 55 штатних одиниць. 27 серпня 2008 року у суді було проведено перший іспит на заміщення вакантних посад державних службовців. Процесуальну діяльність Сумський окружний адміністративний суд почав 11 лютого 2009 року. Певний час Сумський окружний адміністративний суд ділив приміщення із територіальним центром комплектації військовослужбовцями. 3 червня 2010 року Господарським судом Сумської області було винесено рішення про зобов’язання Сумського обласного військового комісаріату звільнити приміщення, яке з 03.09.2008 року було передано Сумському окружному адміністративному суду на підставі договору оренди нерухомого майна. Але будівля не відповідала вимогам здійснення судочинства. Тривалий час гостро стояло питання щодо забезпечення належними умовами праці працівників суду.Сьогодні приміщення Сумського окружного адміністративного суду набуває сучасного, функціонального вигляду та відповідає умовам для здійснення судочинства.
- Яким чином різні сумські суди співпрацюють між собою? Чи координується їх робота?
М.Ш. Судді та працівники судів беруть участь у спільних заходах. Цього року суди області створили єдиний інформаційний майданчик з метою об’єктивної висвітлення інформації про роботу судів. На загальнодержавному рівні працює Рада суддів України, делегати від судів беруть участь у з’їздах суддів України.
- Суди знаходяться на порозі впровадження великого масиву нових електронних сервісів. Чи здатні технології зробити правосуддя більш справедливим?
М.Ш. Відповідаючи на перше питання, я вже відмітив, що запровадження новітніх електронних сервісів робить роботу суддів максимально відкритою для громадськості. На сьогодні будь-хто може зайти на сайт відповідного суду і знайти інформацію зі списком справ, призначених до розгляду тим чи іншим суддею, ознайомитись із текстами судових рішень в Єдиному державному реєстрі судових рішень, прочитати рішення та проаналізувати мотиви, на підставі яких суддя виніс таке рішення, а не інакше. Таким чином, завдяки сучасним технологіям сьогодні суди є найпрозорішими органами державної влади. Слова правосуддя та справедливість – це, деякою мірою, слова-синоніми. Без справедливості не існує правосуддя, судді при відправленні правосуддя керуються винятково верховенством права, мають бути об’єктивними і справедливими у своїх судженнях. Однак, слід бути відвертими, щоб механізм держави дійсно працював ефективно, в першу чергу, повинні бути справедливі і чесні закони.
- Приміщення суду та прилегла територія мають бути зручними та доступними. А чи важлива естетична складова: квіти, картини та ін.?
М.Ш. Вважаю, що естетична краса не шкодить відправленню правосуддя. Сумський окружний адміністративний суд завжди проводить системну роботу по утриманню будівлі суду та прилеглої території у належному стані. Намагаємось зробити комфортні умови для відвідувачів. У 2017 році з нагоди 28-ї річниці з дня прийняття Конвенції про права дитини в Сумському окружному адміністративному суді пройшла виставка малюнків вихованців Сумського дитячого будинку імені Супруна віком від 11 до 14 років під назвою «Майбутнє правосуддя «Погляд очима дитини», а з листопада по грудень в суді експонувалась виставка картин у стилі імпресіонізм під назвою: «Під тінню старого саду».
- Чим обумовлене відокремлене існування адміністративних судів? Чи можуть конфлікти між людиною та владою вирішуватись у звичайному судовому порядку?
М.Ш. Конфлікти між людиною та суб’єктами владних повноважень і вирішуються у звичайному судовому порядку у адміністративних судах. З перших років незалежності України, крок за кроком, послідовно, аргументовано з наукової і політичної точки зору, ідея запровадження інституту адміністративних судів втілювалася в життя, починаючи з Концепції судово-правової реформи, яка задекларувала створення адміністративних судів, закріпленням функції судового контролю у формі адміністративної юстиції як невід‘ємної складової судової влади у Конституції України, прийняттям у 2004 році Кодексу адміністративного судочинства і поетапне утворення спочатку Вищого адміністративного суду, а потім окружних та апеляційних адміністративних судів. І, як свідчить досвід України та інших країн, відокремлене існування інституту адміністративних судів є доцільним.
- Історія вітчизняного судочинства знає періоди досить серйозних юрисдикційних конфліктів, коли між судами не було єдності щодо порядку розгляду певних категорій спорів. Наприкінці минулого року набрали чинності нові редакції процесуальних кодексів, включаючи КАСУ. Чи залишились в адміністративному процесі суттєві проблемні питання?
М.Ш. Розбіжності в підході до визначення критеріїв розмежування адміністративної, господарської та цивільної юрисдикції завжди були. Вирішуватись вони повинні шляхом напрацювання судової практики, а також вивченням проблемних питань представниками наукової спільноти.
-Частина адміністративних спорів у першій інстанції розглядається місцевими загальними судами. Це спрощує територіальну доступність до адміністративного правосуддя, але робить порядок захисту своїх прав досить заплутаним для не юристів. Враховуючи запровадження електронного суду, чи розглядаються перспективи розгляду всіх адміністративних справ окружними адміністративними судами?
М.Ш. Дане питання слід задати до уповноважених осіб та державних органів, які наділені законодавчою ініціативою.
Метою адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади. При цьому суб’єкти владних повноважень можуть бути не лише відповідачами, але і позивачами. Чим це обумовлено і чи не суперечить завданням адміністративного судочинства?
Це обумовлено тим, що в адміністративних спорах за зверненням суб'єкта владних повноважень з позовом до фізичної чи юридичної особи у випадках, визначених законом, адміністративний суд надає упереджувальний захист правам, свободам та інтересам особи. Заходи, які суб'єкт владних повноважень просить у адміністративного суду вжити до відповідача у таких справах, раніше, як правило, вживалися за рішенням самого суб'єкта владних повноважень. Щоб не допустити зловживань суб'єкта владних повноважень та можливих порушень прав, свобод чи інтересів особи, принципу верховенства права встановлено судовий контроль за вжиттям таких заходів. Адміністративний суд у зазначених справах повинен перевірити, зокрема, чи не буде порушено права, свободи та інтереси осіб у разі задоволення адміністративного позову суб'єкта владних повноважень.