flag Судова влада України

Єдиний Контакт-центр судової влади України 0-800-501-492

У ДСА обговорили потребу внесення змін до деяких законодавчих актів щодо забезпечення участі присяжних у здійсненні правосуддя

19 лютого 2020, 17:34

У Державній судовій адміністрації України відбулася робоча нарада під час якої обговорювалися проекти Законів України "Про внесення змін до Закону України "Про судоустрій і статус суддів" щодо удосконалення порядку формування списку присяжних" та "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення участі присяжних у здійсненні правосуддя" (реєстраційні номери № 2709, 2710) щодо удосконалення порядку формування списку присяжних.

Участь у нараді взяли судді, начальники територіальних управлінь ДСА України та відповідальні працівники ДСА України.

Нарада відбулася під головуванням очільника ДСА України Зеновія Холоднюка, за участю радниці Голови ДСА України Світлани Глущенко.

Названі законопроекти активно обговорюються в правничому середовищі, оскільки за словами Голови ДСА України Зеновія Холоднюка, у разі прийняття вказаних змін філософія функціонування суду присяжних в Україні набуває нових обрисів, зокрема змінюється кількісний склад присяжних, їх участь і роль у кримінальному процесі, порядок добору та інші питання участі громадян у здійсненні правосуддя.  

"Участь присяжних у розгляді судових справ гарантована Конституцією України і саме через цей інститут здійснюється представництво народу у суді. Це правильно і це один з важливих кроків сучасної судової реформи. Наше завдання – опрацювати ці законопроекти і внести на розгляд парламентарів свої пропозиції з тим, щоб забезпечити ефективний процес слухання справ за участі присяжних та створити належні умови для їхньої роботи. Власне, це має бути правова позиція ДСА України, територіальних управлінь ДСА та суддів", - наголосив Зеновій Холоднюк.

Голова ДСА України звернув увагу присутніх, що головною метою прийняття законопроектів є удосконалення порядку розгляду кримінальних проваджень колегіально судом та судом присяжних щодо злочинів, за вчинення яких передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад десять років або довічного позбавлення волі, розмежування функції колегії присяжних та професійних суддів, а також забезпечення розгляду таких справ у розумні строки.

Разом з тим, радниця Голови ДСА України нагадала, що наразі в середньому за участі присяжних слухаються справи, що передбачають довічне ув'язнення, тобто найвищу міру покарання, а це 50-55 справ на рік. За словами Світлани Глущенко, якщо взяти дані судової статистики за попередній рік, наприклад, щодо особливо тяжких злочинів, санкція за які передбачає позбавлення волі на строк понад десять років або довічне позбавлення волі, то кількість таких проваджень сягає майже 12 тисяч. З розширенням залучення присяжних до слухання справ, а також збільшенням їх кількості у складі суду, як передбачено законопроектами, важливо комплексно підійти до вирішення питань фінансово-матеріального, організаційного та комунікаційного характеру, аби не звести нанівець позитивні наміри автора проектів, - відзначила радниця Голови ДСА України. 

"Законопроектами також передбачається, що підбір і затвердження списку присяжних здійснюватимуть територіальні управління ДСА України, а це означає, що на нас покладається дуже відповідальна ділянка роботи, від якої залежатиме як якісний, так і кількісний склад суду присяжних, що прямо забезпечує ефективність здійснення правосуддя", - підсумувала Світлана Глущенко.

Під час наради судді, які мають досвід роботи з присяжними, наголосили на необхідності посилення вимог і відповідальності присяжних за участь у здійсненні правосуддя. Питання організації роботи присяжних у, так би мовити, новому форматі, виклики, пов'язані з матеріально-технічним та фінансовим забезпеченням роботи присяжних, означили  керівники територіальних управлінь ДСА України.

За підсумками наради її учасники висловили спільне бачення, що законопроекти заслуговують на підтримку, а висловлені учасниками обговорення пропозиції будуть надіслані до відповідних Комітетів Верховної Ради України для їх опрацювання у законотворчій  процедурі.

Довідково:

Наразі година роботи присяжного коштує 355 гривень. Починаючи з 2016 року, коли інститут присяжних долучився до здійснення правосуддя, видатки на його забезпечення зросли з 1 мільйона гривень у 2016 році до понад 19 мільйонів – у 2019 році.